Капли Колме(Colme)
+38(096)-359-55-14
+38(063)893-04-39
+38(099)-936-86-62
+38‎(044)-353-83-28

Колме – эффективное средство или миф?
Во многих постсоветских странах алкоголизм набирает свои обороты, причем под влияния данного недуга попадают люди в возрасте, однако в последнее время статистика алкоголизма увеличилась в пользу молодого поколения. Причин для этого много, Украину недуг алкоголизма не обошел, а даже напротив, пьянство процветает. Если вдуматься, в 2018 году, где нано технологии процветают, и, казалось бы, развивайся, заводи семью и живи полноценной жизнью, безработица этому мешает и человек идет по натоптанной дороге в некуда, в любом магазине бутылка воды без газа стоит дороже бутылки пива.
В стране появился такой препарат как Колме (Colme), бесцветные капли не имеющих даже запаха и вкуса, произвели его Испанцы и прославились на весь мир, первыми закупать Колме стали постсоветские страны, Украина, Россия, Казахстан, Беларусь, и т.д.
В течении нескольких лет продавалось Колме в аптеках Украины, большинство наркологов советовали капли Колме своим пациентам, но обратите внимание, что происходит дальше?
Украина отказывается поставлять Колме из Испании и выпускают свои аналоги, которые к сожалению, не работают, по наблюдению тысячей наркологов, самый сильный эффект Колме в борьбе алкоголизма, к этому приводит один главный фактор, почему только Испания является странной, которая выпускает Колме, почему другие страны не смогли добиться этого? ответ прост, государство не поддерживает идею заработка на горе людей.
В данный момент, в интернете много отзывов о Колме, и все они не однозначны, кому-то помогли, а кому-то нет. Не стоит забывать, что Колме дает такой же эффект, как и поддержка близких, только совместив эти два пункта можно победить алкоголизм.
Лекарство Колме, в данным момент можно купить в интернет аптеках, так как официально он не поставляется, а те люди, которые купили Колме в Испании единственные кто может продать их в Укрине.
Инструкция по применению Колме – на Испанском языке, поэтому в интернете нужно скачать на русском, а еще важнее проконсультироваться с лечащим врачом – самолечение опасно для здоровья!
Заказать Колме вы можете на портале www.piluli.info – мы отправим заказ и в течении пару дней он будет у Вас.
Колме-где получить? Оставьте заказ либо позвоните, наши операторы проведут консультацию и определят удобную для Вас доставку.
Почему стоит Купить Колме у нас?
Мы работаем с данной позицией около пяти лет, у нас низкая цена на Колме . а если нужна скидка-мы ее дадим!
Так же вы можете сравнить цены на Колме в аптеках Украины, а с нами просто проконсультироваться и узнать, позицию которую вы нашли где-либо по цене ниже чем у нас, и задать вопрос оригинал Колме ли вы покупаете?
В любом случае , на портале Пилюли Инфо вы сможете ознакомится с:
Отзывы Колме;
Инструкция Колме;
Колме как применять;
Кому помог колме ?
Колме — мнение врачей

Колме — ефективний засіб або міф?
У багатьох пострадянських країнах алкоголізм набирає свої оберти, причому під впливу цієї недуги потрапляють люди у віці, проте останнім часом статистика алкоголізму збільшилася на користь молодого покоління. Причин для цього багато, Україна недуга алкоголізму не оминув, а навіть навпаки, пияцтво процвітає. Якщо вдуматися, в 2018 році, де нано технології процвітають, і, здавалося б, розвивайся, заплави сім’ю і живи повноцінним життям, безробіття цьому заважає і людина йде по натоптаний дорозі в нікуди, в будь-якому магазині пляшка води без газу коштує дорожче пляшки пива.
В країні з’явився такий препарат як Колме (Colme), безбарвні краплі не мають навіть запаху і смаку, справили його Іспанці і прославилися на весь світ, першими закуповувати Колме стали пострадянські країни, Україна, Росія, Казахстан, Білорусь, і т.д.
На протязі декількох років продавалося Колме в аптеках України, більшість наркологів радили краплі Колме своїм пацієнтам, але зверніть увагу, що відбувається далі?
Україна відмовляється поставляти Колме з Іспанії і випускають свої аналоги, які на жаль, не працюють, зі спостереження тисячею наркологів, найсильніший ефект Колме в боротьбі алкоголізму, до цього призводить один головний фактор, чому тільки Іспанія є дивною, яка випускає Колме, чому інші країни не змогли досягти цього? відповідь проста, держава не підтримує ідею заробітку на горі людей.
В даний момент, в інтернеті багато відгуків про Колме, і всі вони не однозначні, кому-то допомогли, а комусь ні. Не варто забувати, що Колме дає такий же ефект, як і підтримка близьких, тільки поєднавши ці два пункти можна перемогти алкоголізм.
Ліки Колме, в даним момент можна купити в інтернет аптеках, так як офіційно він не поставляється, а ті люди, які купили Колме в Іспанії єдині хто може продати їх в Укрина.
Інструкція по застосуванню Колме — на Іспанському мовою, тому в інтернеті потрібно завантажити на російській, а ще важливіше проконсультуватися з лікарем — самолікування небезпечно для здоров’я!
Замовити Колме ви можете на порталі www.piluli.info — ми відправимо замовлення і на протязі пару днів він буде у Вас.
Колме-де отримати? Залиште замовлення або зателефонуйте, наші оператори проведуть консультацію і визначать зручну для Вас доставку.
Чому варто Купити Колме у нас?
Ми працюємо з цією позицією близько п’яти років, у нас низька ціна на Колме. а якщо потрібна знижка-ми її дамо!
Так само ви можете порівняти ціна на Колме в аптеках України, а з нами просто проконсультуватися і дізнатися, позицію яку ви знайшли де-небудь за ціною нижче ніж у нас, і задати питання оригінал Колме ви купуєте?
У будь-якому випадку, на порталі Piluli info ви зможете ознайомитись з:
Відгуки Колме;
Інструкція Колме;
Колме як застосовувати ;

Артрит — воспалительное заболевание сустава

характеризующееся муками, присутствие ограничения передвижении, ограничением физической активности, припухлостью, изменением фигуры, периодически покраснением шкурки надо суставом, лихоманкой. Представляются заболевания 1-спорт сустава (моиоартрит) и большого колличества суставов (воспаление). Болезнь обладает вероятность наступить немедленно и быть сопровождаемым высочайшейтемпературой и мощными муками в суставе (сильный болезнь) либо ведь совершенствоваться постепенно (постоянный болезнь). Причинами артритов обладают все без исключения возможности являться инфекционные заболевания, септические заразы, наличие в организме очаговой заразы. Артриты обладают все без исключения возможности ещё обладать и неинфекционное возникновение (артрозы)- травматическое, аллергическое, совершенствоваться из-за патологии размена веществ, заболеваний нервной концепции, недостатка витаминов.

Ввиду проблемы и изобилия причин, порождающих данное заболевание, его излечение фармацевтическими травками бесспорно должен устанавливать врач и наблюдать из-за процессом болезни. В народе болезнь чаще в целом причисляют к болезням, сопряженным с заболеванием суставов, характеризуемым равно как «боль суставов»; в данное представление вступают и суставный ревмокардит, артритизм, наслоение солей и т.п.

Подмечено, непосредственно то что прикованным к собственным постелям артритом прекрасно использовать в любом виде спаржу, яблоко, сливы, растение, результаты черники, костяники, рябинки, облепихи, смородины черной.

тнические методы исцеления артрита, назначенные с целью внутреннего использования
Брусника >> 2 чайновые ложки листочков залить 1 стаканом вода, прокипятить ПЯТНАДЦАТИ минут., остудить и профильтровать. Пить в течение денька небольшими глотками. Вероятно применять ещё и зелье листочков: ДВАДЦАТЫЙ г высохших листочков в 1 стаканчик кипятка, требовать ДВАДЦАТЫЙ минут., взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 — 4 один раз в день.

едренец-пимпинелла >> Залить ПЯТНАДЦАТИ г высохшей измельченной травы 1 стаканом кипятка, требовать ДВАДЦАТЫЙ минут. Взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 — 4 один раз в день.
Зверобой расклеванный >> 1 столовую ложку высохшей измельченной травы залить 1 стаканом кипятка, требовать ДВАДЦАТЫЙ — ТРИДЦАТЬ минут. Взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 — 4 один раз в день. Этот ведь зелье вероятно применять по внешнему виду.
Краписва двудомная >> Залить 7 г высохшей измельченной травы 1 стаканом кипятка, уставать ПЯТНАДЦАТИ — ДВАДЦАТЫЙ минут. Взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 один раз в день.
Лопух большой >> Залить ДЕСЯТИ г высохших измельченных имя 1 стаканом вода, прокипятить ПЯТНАДЦАТИ — ДВАДЦАТЫЙ минут. Взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 — 4 один раз в день. Свежие листья лопуха используетсявнешне.

дуванчик лекарственный >> Залить 6 г высохшего измельченного материала 1 стаканом вода, прокипятить ДЕСЯТИ минут., требовать ТРИДЦАТЬ минут. Взять в себе согласно 1 столовой ложке 3 один раз в день вплоть до пищи. Бодруютравку применяется ещё по внешнему виду с целью компрессов.
Первоцвет весенний >> Залить ДЕСЯТИ г высохшей измельченной травы 1 стаканом кипятка, требовать ПЯТНАДЦАТИ — ДВАДЦАТЫЙ минут. Пить согласно 1/4 — 1/2 стакана 3 — 4 один раз в день. Бдительную траву прекрасно использовать в салатах, супах, окрошке.

Смородина черная >> Залить 3 — 5 г высохших листочков 1 стаканом кипятка, требовать ДЕСЯТИ -ДВАДЦАТЫЙ минут. Пить согласно 1 стакану 2 — 3 один раз в день.

Смесь . >> Метод река с яблоковым уксусом либо ведь небольшим количеством меда способен являться может быть полезен присутствие полиартрите, суставных и мускульных муках, полученном ларингите и кое-тот или иной иныхболезнях.

Сборы
Цветки бузины черной, листья крапивы двудомной, основа петрушки огородной, слой ветлы — в целом на равные части. >> 1 столовую ложку измельченного материала начать 1 стаканом кипятка, прокипятить 5 минут. в слабом мире, остудить, профильтровать. Пить согласно 2 стакана отвара в день присутствие артритах различного возникновения.

Корешки стальника сельного, корни мыльнянки фармацевтической, слой ветлы пурпуровой — в целом на равные части. >> 3 столовые ложки смеси залить 2 стаканами кипятка, требовать ДЕСЯТИ минут., готовить ДЕСЯТИ минут., профильтровать. Пить согласно 1 стакану 3 один раз в день.
Травка вереска обыкновенного — 5 г, листья ежевики серой — 5 г, листья мама-и-мачехи — ДВАДЦАТЫЙ г, листья березы бородавчатой — ДВАДЦАТЫЙ г. >> 1 столовую ложку смеси готовить ДЕСЯТИ — ПЯТНАДЦАТИ минут. в 1 стакане вода, профильтровать. Пить согласно 1 стакану 2 — 3 один раз в день. Применять присутствие подагре, артрите.

Листья березы бородавчатой, цветочки терна, цветочки бузины черной, трава крапивы двудомной — в целом на равные части. >> 1 столовую ложку смеси готовить 7 — ДЕСЯТИ минут. в 1 стакане вода, профильтровать. Пить согласно 1 — 2 стакана в дневное время присутствие подагре, артрите.
Листья березы белой — 3 доли, побег с корнями девясила высшего — 3 доли, листья земляники необычной — 2 доли, корни лопуха большого — 4 доли, результаты паслена черного — 3 доли, листья почечного река — 2 доли, листья смородины черной — 3 доли, результаты укропа благоухающего — 2 доли, корни цикория обыкновенного — 4 доли, взбивалки растений яснотки белой — 2 доли. >> 2-3 столовые ложки созыва начать в термосе 0,5 л кипятка (дневная мера). Применять присутствие метаболических артритах (артритический болезнь и хондрокальциноз). Направлениеисцеления никак не менее 2-ух года.

Так же , в последнее время эффективно помогает Арава при активной фазе,
обязательно консультируйтесь с лечащем врачом !
Перейти и Купить Арава — кликните на ссылку

цена на Ируксол (iruxol)

Купить Ируксол в Укаине

цены на Ируксол с доставкой на Пилюли Инфо

+38(096)-359-55-14
+38(063)893-04-39
+38(099)-936-86-62
+38‎(044)-353-83-28

Перейти к Товару

Перед покупкой мази Ируксол

Будьте внимательны и остерегайтесь подделок . Команда портала Пилюли-Инфо подготовила маленькое видео Ируксол, которое содержит внешний вид Ируксола и комплектацию .
Приятного просмотра и здоровья Вам.

Я думаю каждый, кто сталкивался с недугом, искал тот или иной лекарственный препарат.

В интернете встречаются лекарства, привезенные из Европы по цене ниже, чем в Украине.

Каждый второй житель Украины будет искать подвох либо обман в данной покупке, и это обосновано тем, что речь идет о здоровье.

Давайте разберем почему Европа с зарплатой выше , получает медицинские препараты дешевле, чем наша Украина.

За ‘Бугром’ очень тщательно относятся к данному направлению и выделяются бюджеты на исследования, а это происходит не один год , после производства лечащего вещества необходимо три – пять лет его испытывать , после чего защитить свои разработки перед комиссией .

После всех этапов развития – начинается производство .

Как происходит это в Украине? Дождались производства, поехали на встречу , купили разрешение на использование наработок , заплатили много денег за интеллектуальную собственность , заплатили за производство упаковок для Украины согласно нормам, не исключаю факта “дать денег куму за помощь”, и из этого всего выводится цена для нас, обычных людей.

Вот пример известного препарата Колме.

Единственное в своем роде, лечащее вещество от алкоголизма.

В свое время в Украине капли стоили 400 гривен за четыре ампулы.

Колме начал пользоваться популярностью как у обычных жителей Украины, так и у врачей .

Ведь он единственный давал результаты. Что сделали страны СНГ? Правильно, отказали в лицензии и начали создавать свои аналоги, дорожка то накатанная , люди пьют и порой , человек выбирает алкоголь нежели лечение . А в стране , где литр воды стоит дороже литра пива – это нескончаемый поток денег . Попробовав не эффективные аналоги , люди начинают искать ранее помогавший Колме , но его нет , не Украине , не в ближайших странах, только в Испании .

Кстати , тут можно посмотреть цены на Колме, может кому понадобиться .

Еще один вид лекарственных препаратов , только теперь из Италии .

Колхицин – людей страдающей подагрой очень много . Но нашим аптекам не выгодно его брать в Италии и соответственно эффективное лекарство отсутствует в Аптека Украины . Встречаются порталы по поиску лекарств , у них Колхицин продается румынской регистрации, это обусловлено тем, что Италия дальше и цена упаковки в Украине получится дороже.

Кстати, если вдруг кому понадобиться, тут можно купить Колхицин Лирка Италия.

Из всей этой информации, у кого остался страх перед Европейскими лекарствами , я думаю Вы сделали выводы.

Так же, те, кто думают, что на иностранном языке препараты – это подделка.

Это ВАЖНО! Помните , легче подделать лекарства используя свой родной язык.

Синдром раптової дитячої смерті : природна або насильницька смерть .
Поняття про синдром раптової дитячої смерті ( СВМС ) або смерті в колисці було вперше введено А . М . Барратье в 1956 р З тих пір проведено чимало досліджень , присвячених цій темі , але до сих пір продовжує дискутуватися питання про природні причини , що викликають раптову смерть в дитячому віці , а також про можливості навмисних вбивств . У кількох великих дослідженнях вчені відзначали , що ризик виникнення СВМС у сиблинга в родині , де вже мала місце дитяча смерть вкрай малоймовірний , що не більше , ніж в популяції в цілому . Грунтуючись на цьому і деяких і деяких інших фактах , вчені прийшли до висновку , що в цілому ряді випадків ( в деяких дослідженнях до 30 % випадків ) СВМС пояснюється навмисним або ненавмисним вбивством . Автори даного дослідження ставили собі за мету з’ясувати ймовірність насильницької смерті друге немовлят в сім’ях, де вже були випадки СВМС .

Методи і хід дослідження .

У Великобританії існує організація The Care of Next Infant ( CONI ) — Турбота про наступне дитинку . Організація допомагає сім’ям, в яких був випадок СВМС . Допомога полягає в щотижневих візити лікаря , вивченні фізичного розвитку , моніторингу апное , веденні щоденника симптомів . Участь в CONI добровільне . Автори даного дослідження працювали з CONI і проводили власне опитування батьків , у яких був повторний випадок СВМС . Поряд з цим ретельно вивчався комплексний анамнез сім’ї ( включаючи соціально — економічні фактори ), а також патологоанатомічні та гістологічні звіти ( не тільки другого немовляти , а й першого , тобто померлого до участі батьків у CONI ).

Автори використовували термін СВМС по відношенню до немовлят , причина смерті яких залишилася нез’ясованою, незважаючи на ретельне всебічне вивчення питання .

Другого померлого немовляти в родині дослідники назвали CONI — немовля , а його смерть — CONI — смерть .

З 1988 по 1999 рр . 6373 немовляти з 5229 сімей брали участь в CONI — програмою . Результати .

За період спостереження 57 немовлят померли в віці до 1 року . 9 смертей пояснювалося медичними причинами ( вадами розвитку , патологією метаболізму , серцевою аритмією і т . д .). Двоє немовлят були відзначені як друга CONI смерть в родині , причому смерть одного з них розглядалася як вбивство . З решти 46 немовлят ( перші CONI — немовлята ) 40 мали СВМС і 6 померли насильницькою смертю .

В результаті дослідження вчені прийшли до висновку , що кількість немовлят , які померли в результаті СВМС в 5 , 86 раз більше , ніж померлих насильницькою смертю , тобто це дослідження показало , пропорція вбивств істотно нижче , ніж було показано в попередніх публікаціях . У той же час величина відносного ризику СВМС в сім’ях, де вже був випадок СВМС , висока і становить 5 , 71 .

Автори дослідження відзначають , що в сім’ях, де немовлята помирають від СВМС , як правило , є такі додаткові чинники ризику як паління , нелегальне вживання ліків , відсутність роботи , соціальна дезорієнтація , психічні розлади і депресія .

Висновки .

Автори дослідження роблять висновок , що переважна більшість випадків СВМС є випадками ненасильницьку смерть від природних причин .

Автори вважають , що їх дослідження , найбільше в цій області , має свої недоліки . Наприклад , в CONI — програмою сім’ї беруть участь тільки добровільно , є деякі різночитання у визначенні СВМС , що може пояснити суперечливість отриманих даних в цьому і попередніх дослідженнях . Дослідники впевнені в необхідності подальших досліджень , що включають ретельне вивчення сімейного та клінічного анамнезу , а також повних даних патологоанатомічного і гістологічного аналізу , проведених з приводу всіх дитячих смертей з неясним діагнозом .

Показання до серцевої ресинхронізує терапії слід розширити? Дані мета-аналізу рандомізованих досліджень.

Серцева ресинхронізує терапія (СРТ) є ефективним методом лікування окремих підгруп хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) [1]. У попередньому мета-аналізі було показано, що у пацієнтів застійної ХСН СРТ на 22% знижує ризик смерті і на 37% ризик
госпіталізацій [2]. У діючих рекомендаціях СРТ вважається показаної у хворих III-IV класами по NYHA з фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) ≤ 35%, шириною комплексу QRS> 120 мс і синусовим ритмом. У 2010 р Європейське суспільство кардіології кілька
доповнило показання до СРТ, включивши пацієнтів з менш вираженими симптомами ХСН (II класу) і шириною QRS ≥ 150 мс. Проте, ефективність СРТ при менш важкої ХСН (I-II класів) залишається не цілком з’ясованою, також як у хворих з вузьким QRS або тільки зі
стимуляцією ЛШ (без стимуляції правого шлуночка [ПЖ]). З огляду на публікацію нових рандомізованих клінічних досліджень (РСІ) [3-5] і назрілі питання, Nawaf S. Al-Majed et al. виконали мета-аналіз РСІ, присвячених ефективності СРТ при ХСН різних класів за NYHA.
Методи і хід дослідження.
У мета-аналіз увійшли РСІ, які задовольняли наступним критеріям: 1) включалися пацієнти ХСН з ФВ ЛШ ≤ 40%,
незалежно від класу по NYHA; 2) які порівнюють СРТ з консервативною терапією, неактивній стимуляцією,
стимуляцією тільки ПЖ або тільки ЛШ,
імплантацією кардіовертера-дефібрилятора (ІКД); 3) доповів загальну смертність, госпіталізації в зв’язку з ХСН, динаміку ФВ ЛШ або функціонального стану (клас по NYHA, якість життя, дистанцію 6-хвилинної ходьби); 4) прослідкували більше 25 учасників.
Первинним результатом аналізу була загальна смертність. Вторинні результати включали госпіталізації з приводу ХСН, якість життя, ФВ ЛШ, дистанцію тесту 6-хвилинної ходьби.
Результати.
До результатів 14 РСІ з попереднього систематичного огляду [2] були додані дані з 11 нових РСІ, в т.ч. з неопублікованого випробування Greater-EARTH. 14 РСІ були подвійними сліпими, 8 РСІ — простими сліпими, 3 РСІ — відкритими. У 18 РСІ пацієнти рандомізованих після успішної імплантації кардіостимулятора, в 6 РСІ — до імплантації, в одному — час імплантації не доповів. У 16 РСІ порівнювалися паралельні групи, в 10 РСІ використовувався перехресний дизайн.
У всіх 25 РСІ брало участь 9082 пацієнта (5080 — в групі втручання, 4002 — в групі контролю). СРТ порівнювалася зі звичайною терапією в 3 РСІ, зі стимуляцією ПЖ — в 5 РСІ, зі стимуляцією ЛШ — в 4 РСІ, зі стимуляцією ПЖ або ЛШ — в 1 РСІ, з неактивною стимуляцією — в 4 РСІ. У 8 РСІ порівнювалася ефективність СРТ + ІКД з одним ІКД.
Середній вік пацієнтів варіював від 59 до 73 років. В 4 РСІ включалися виключно хворі з ФВ ЛШ <30%, в 16 РСІ — з ФВ ЛШ <35%, в 4 РСІ — з ФВ ЛШ <40%. У 24 РСІ всі учасники мали широкий QRS (≥ 120 мс), тільки в одному РСІ включалися пацієнти з вузьким QRS і доведеною десинхронізацією ЛШ (172 пацієнта; середня тривалість QRS — 106 мс). У 3 РСІ (n = 2616) спостерігалися тільки пацієнти з I-II класами NYHA, в 2 РСІ (n = 158) — переважно пацієнти з I-II класами NYHA, але не доповів результати окремо по класам. В одному РСІ (n = 798) учасники мали переважно II клас по NYHA (80%), решта — III клас.
За даними 25 РСІ СРТ знижувала загальну смертність на 19% (відношення ризиків [ВР] — 0,81; 95% довірчий інтервал 0,72-0,90) без статистичної гетерогенності між дослідженнями. У РСІ, в яких брали участь переважно пацієнти ХСН I-II класів, СРТ знижувала смертність на 17% (ВР — 0,83; 0,72-0,96). Аналіз 3 РСІ, що включали виключно хворих I-II класів, дав подібні результати — ЗР смерті 0,80 (0,67-0,96). При цьому зниження ризику загальної смерті при СРТ було порівняти з її ефективністю при ХСН III-IV класів (ВР — 0,78; 0,67-0,91) у всіх РСІ або в дослідженнях, проведених виключно при III-IV класах (ОР — 0,80; 0,70-0,92). Вплив стимуляції одного ЛШ на ризик загальної смертності не відрізнялося від СРТ (ВР — 0,83; 0,32-2,13), проте число подій було невеликим (28 смертей з 677 пацієнтів).

Зниження смертності при СРТ було, в основному, викликано зниженням смертності від ХСН (ВР — 0,64; 0,49-0,83). СРТ не впливала на ризик раптової смерті (ВР — 1,04; 0,77-1,41) і смертність від несерцевих причин (ВР — 0,85; 0,46-1,57).
У всіх РСІ застосування СРТ супроводжувалося зниженням ризику госпіталізацій унаслідок ХСН на 31% (ВР — 0,69; 0,58-0,82). Приблизно однакова ефективність відзначена у пацієнтів III-IV і III класами NYHA (ВР — 0,65; 0,50-0,86 і ОР — 0,71; 0,57-0,87 відповідно). У РСІ, які включили виключно хворих ХСН III класів, ефективність СРТ в зниженні госпіталізацій була порівнянною (ВР — 0,69; 0,59-0,80) з отриманої в РСІ, які включили виключно пацієнтів ХСН III-IV класів (ВР — 0,66; 0,51-0,87). Ефективність стимуляції одного ЛШ не відрізнялася від ефективності СРТ (36 подій у 371 пацієнта; ОР — 0,96; 0,50-1,87).
Якість життя повідомлено в 15 РСІ. В цілому СРТ супроводжувалася поліпшенням якості життя, але в залежності від вихідних симптомів ХСН. У хворих ХСН I-II класів якість життя не поліпшувався. Навпаки, при III-IV класах відзначено його значуще поліпшення.
За даними 15 РСІ СРТ приводила до збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби на 17,5 м (7,05-27,94 м). При ХСН I-II класів тест не змінювався (-4,08 м; -17,79-9,63 м). При III-IV класах відзначено його значуще поліпшення (23,34 м; 12,96-33,72 м). Застосування стимуляції ЛШ не відрізнялося від ефективності СРТ, хоча довірчий інтервал був широким (від -21,88 до 20,38).
СРТ супроводжувалася поліпшенням симптомів ХСН, по крайней мере, на 1 клас по NYHA (ВР — 1,60; 1,34-1,92). Відмінностей між СРТ і стимуляцією одного ЛШ не виявлено (ВР — 0,90; 0,74-1,08). Жодне з РСІ, проведених у хворих I-II класами, не повідомила про даний кінець.
При СРТ відзначалося поліпшення ФВ ЛШ в порівнянні з контролем на 3,64% (1,89-5,39), без істотних відмінностей між пацієнтами ХСН I-II класів (4,63%; 1,88-7,39) і III-IV класів (2,97%; 0,97-4,97). В 4 РСІ ефективність СРТ і стимуляції одного ЛШ не розрізнялася (0,78%; -0,58-2,15).
Успішність імплантації пристрою для СРТ відзначена в 94,4% випадків. Механічні ускладнення (перфорація або диссекція коронарного синуса, перикардіальний випіт або тампонада серця, пневмоторакс, гемоторакс) зафіксовані у 3,2% пацієнтів, проблеми з електродами — у 6,2%, порушення роботи стимулятора — у 1,9% хворих. Смерть під час процедури розвинулася у 0,3% пацієнтів.
Висновки.
СРТ є ефективним втручанням у хворих зі зниженою ФВ ЛШ, розширеним комплексом QRS і симптомами ХСН, незалежно від класу по NYHA.
З огляду на недостатність даних неможливо зробити певні висновки про ефективність СРТ у хворих ХСН I класу, з фібриляцією передсердь, хронічною хворобою нирок або блокадою правої ніжки пучка Гіса.

При лабораторній резистентності до клопідогрелю подвоєння його дози не приводить до клінічного ефекту. Результати дослідження GRAVITAS.

Є докази того, що висока реакційна здатність тромбоцитів (РСТ), певна ex vivo у пацієнтів, які отримують клопідогрель, супроводжується підвищеним ризиком серцево-судинних подій. Зокрема, відзначається ризик тромбозів покритих стентів [1, 2]. Були спроби використання високих доз клопідогрелю при гострим коронарним синдромом (ГКС) [3, 4]. Однак ефективна стратегія подолання резистентності до клопідогрелю НЕ установлена.В дослідженні GRAVITAS (Gauging Responsiveness with A VerifyNow assay — Impact on Thrombosis And Safety) оцінювалася ефективність високої дози (ВД) клопідогрелю в порівнянні зі стандартною дозою (СД) у хворих після черезшкірного коронарного втручання ( ЧКВ) зі встановленою високою РСТ на тлі антитромбоцитарної терапії.

Методи і хід дослідження.

GRAVITAS було багатоцентрових рандомізованих подвійним сліпим контрольованим дослідженням. Включалися пацієнти, які отримали ЧКВ з імплантацією покритих стентів через стабільної коронарної хвороби серця або ОКС без підйому сегмента ST. Основними критеріями виключення були використання інгібіторів рецепторів глікопротеїну IIb / IIIa, планована терапія пероральним антикоагулянтом і кровотеча, зафіксоване до визначення функції тромбоцитів. Крім того, виключалися хворі, які не отримали клопидогрель до або відразу після ЧКВ. Зокрема, якщо пацієнт не отримував клопидогрель до ЧКВ, йому призначалася навантажувальна доза 600 мг не пізніше, ніж за 2 години після інтервенції; якщо пацієнт знаходився на лікуванні клопідогрелем, він повинен був його отримувати в дозі 75 мг на добу не менше 7 діб; якщо тривалість терапії до ЧКВ була менш 7 діб, початкової повинна була бути навантажувальна доза не менше 300 мг. Учасники не отримували додаткової навантажувальної дози препарату перед оцінкою функції тромбоцитів.
Агрегаційна здатність тромбоцитів визначалася за допомогою тесту VerifyNow P2Y12 (Accumetrics, San Diego, California) через 12-24 годин після ЧКВ [5]. РСТ вимірювалася одиницях PRU (P2Y12 reaction units).
Пацієнти з високою РСТ (PRU ≥ 230) рандомізованих у співвідношенні 1: 1 на ВД або СД клопідогрелю. У групі ВД клопідогрель призначався в навантажувальної дозі 600 мг в першу добу після ЧКВ, потім по 150 мг на добу протягом 6 місяців. У групі СД в першу добу призначалася навантажувальна доза плацебо, потім клопідогрель по 75 мг і таблетка плацебо на добу. Додаткову групу дослідження склали випадково відібрані пацієнти без високої РСТ, які в маскувати режимі отримували СД клопідогрелю.

Всі учасники брали аспірин в дозі 75-162 мг на добу. Візити в центр і визначення РСТ проводилися через 30 діб і 6 місяців.
Первинною кінцевою точкою ефективності була комбінація смерті від серцево-судинної причини, нефатального інфаркту міокарда (ІМ) та тромбозу стента. Основною кінцевою точкою безпеки були масивні і помірні кровотечі за класифікацією GUSTO.
Для досягнення статистичної значимості міжгрупових відмінностей передбачалося набрати по 1100 пацієнтів в кожній групі і зафіксувати 68 клінічних подій первинної точки. Окремий етапний аналіз первинної кінцевої точки проведено у пацієнтів, які не мали серцево-судинних подій протягом перших 30 діб спостереження.

Результати.

З липня 2008 р по квітень 2010 р скринінгова оцінка РСТ виконана у 5429 пацієнтів 83 центрів США і Канади. З них висока РСТ відзначена у 2214 (40,8%) хворих, які і піддалися рандомізації. Окрему групу склали 586 пацієнтів без високої РСТ через 12-24 годин після ЧКВ.
Демографічні та клінічні характеристики груп пацієнтів з високою РСТ були подібними. Середній вік склав 64 роки, чоловіки — 65%, перенесений ІМ — 30%, діабет — 45%, ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 60 мл / хв) — 41%. Пацієнти без високої РСТ статистично значимо відрізнялися від хворих з високою РСТ за цілою низкою параметрів (віком, статтю, індексу маси тіла, частоті куріння, діабету, ниркової недостатності і перенесеного ІМ).

Показаннями до ЧКВ у 60% хворих з високою РСТ була стабільна стенокардія, у 24% — нестабільна стенокардія без зсувів сегмента ST, у 16% — ОКС зі зміщенням ST і / або підвищенням біомаркерів некрозу.
Перед включенням в дослідження навантажувальну дозу клопідогрелю 600 мг отримали 53% пацієнтів, клопідогрель 75 мг на добу більше 7 діб — 38% пацієнтів, навантажувальну дозу 300 мг з подальшим прийомом 75 мг на добу менше 7 діб — 9% пацієнтів.
Частота подій первинної кінцевої точки між пацієнтами, які отримали ВД і СД клопідогрелю, не розрізнялася: 25 (2,3%) проти 25 (2,3%) відповідно (відношення ризиків [ВР] — 1,01; р = 0,97) . Частота подій після 30 діб спостереження між групами також виявилася зіставною: 20 (1,9%) проти 17 (1,6%) відповідно (ВР — 1,19; р = 0,60). У порівнянні з пацієнтами з високою РСТ відібрані хворі з нормальною РСТ рідше, але статистично значимо, переносили події первинної точки як протягом всього дослідження (25 (2,3%) проти 8 (1,4%) відповідно; ОР — 1, 68; р = 0,20), так і після 30 діб спостереження (17 (1,6%) проти 4 (0,7%); ОР — 2,27; р = 0,13).

Частота масивних і помірних кровотеч між групами ВД і СД не розрізнялася: 15 (1,4%) проти 25 (2,3%) відповідно; ОР — 0,59; р = 0,10. Частота всіх кровотеч також була порівнянною: 133 (12%) проти 113 (10,2%) відповідно; ОР — 1,19; р = 0,18. Частота масивних і помірних кровотеч у пацієнтів без високої РСТ не відрізнялася від хворих з високою РСТ: 7 (1,2%); ОР — 0,51; р = 0,12.
У перші 30 діб в обох рандомізованих групах дослідження РСТ значимо знизилася: в групі ВД — з 282 PRU до 211 PRU (р < 0,001), в групі СД — з 283 PRU до 250 PRU (р < 0,001). Зниження РСТ було більш виражено в групі ВД клопідогрелю: через 30 діб — 80 проти 37 PRU (р < 0,0001), через 6 місяців — 85 проти 44 PRU (р < 0,001). Через 30 діб і 6 місяців пропорція пацієнтів з високою РСТ була на 22% менше в групі ВД клопідогрелю.

Висновки.

У найбільшому на сьогоднішній день рандомізованому дослідженні, проведеному у пацієнтів з високою РСТ на тлі терапії клопідогрелем, подвоєні дози препарату не привели до поліпшення клінічних результатів. Тому рутинне використання ВД клопідогрелю у хворих з виявленою високою РСТ після ЧКВ не рекомендується. Однак оскільки в дослідженні не було досягнуто заплановане число подій первинної кінцевої точки, більший ефект ВД клопідогрелю повністю виключити не можна. Слід вивчити альтернативні терапевтичні стратегії, засновані на оцінці функції тромбоцитів, наприклад, корекція дози антитромбоцитарного препарату по серійному визначенням РСТ.

Про застосування діуретиків при гострій декомпенсації хронічної серцевої недостатності.

Внутрішньовенне (в / в) застосування петльових діуретиків є невід’ємною частиною терапії гострої декомпенсованої хронічної серцевої недостатності (ОДХСН). Спостереження показують, що високі дози діуретиків можуть супроводжуватися такими шкідливими ефектами як нейрогуморальная активація, електролітні порушення і погіршення функції нирок. Крім того, використання високих доз діуретиків статистично пов’язано з гіршими клінічними результатами, включаючи ниркову недостатність, прогресування СН і смерть. З іншого боку, не виключено, що високі дози діуретиків можуть бути просто маркером більшої тяжкості захворювання, а не пусковим фактором несприятливих наслідків. Залишається також нез’ясованим оптимальний режим застосування діуретиків. За даними невеликих досліджень, тривала інфузія препаратів ефективніше болюсноговведення.
У проспективному рандомізованому подвійному сліпому дослідженні DOSE (Diuretic Optimization Strategies Evaluation) оцінювалася ефективність і безпеку різних стратегій застосування діуретиків при ОДХСН.
Методи і хід дослідження.

ослідження було проведено групою клінічного вивчення серцевої недостатності (Heart Failure Clinical Research Network) під егідою національного інституту серця, легенів і крові США (National Heart, Lung, and Blood Institute). Включалися пацієнти ОДХСН, госпіталізовані протягом 24 годин до рандомізації. Діагноз ОДХСН встановлювався на підставі, по крайней мере, одного симптому (задуха, задишка, набряки) і однієї ознаки (хрипи в легенях, периферичні набряки, асцит, застій в легенях на рентгенограмі) ХСН. Додатковими критеріями включення служили анамнез ХСН, пероральний прийом петлевого діуретика не менше 1 місяця в добовій дозі 80-240 мг в розрахунку на фуросемід (еквівалентом 40 мг фуросеміду вважалися 20 мг торасеміду і 1 мг буметанід). Дозволялося використання тіазиднихдіуретиків, якщо вони були призначені на довгостроковій основі. Чи не включалися хворі з артеріальним тиском нижче 90 мм рт. ст., рівень креатиніну вище 265,2 мкмоль / л, з необхідністю застосування в / в вазодилататорів або інотропних засобів, крім дигоксину.
У дослідженні використовувався 2 × 2 факторіального дизайн. Пацієнти рандомізованих в співвідношенні 1: 1: 1: 1 на в / в отримання низької дози діуретика (добова доза в / в фуросеміду дорівнює загальній добовій дозі перорального диуретика, одержуваної перед рандомизацией) або високої дози діуретика (добова доза в / в фуросеміду в 2 , 5 рази вище дози перорального диуретика), а також призначення фуросеміду в / в болюс кожні 12 годин або у вигляді тривалої інфузії. Як плацебо використовувався фізіологічний розчин хлориду натрію (у вигляді болюса для групи тривалої інфузії, або у вигляді тривалого краплинного введення для групи болюсноговведення фуросеміду). Препарати вивчення використовувалися протягом 72 годин. Через 48 годин лікуючий лікар міг коригувати терапію: збільшити дозу в / в диуретика на 50% (при збереженні маскування проведеного лікування), залишити попередній режим (при збереженні маскування) або перевести пацієнта на відкритий пероральний прийом діуретика. Через 72 години всі хворі переводилися на відкрите застосування препаратів. Клінічні результати простежені протягом 60 діб.

Первинною кінцевою точкою ефективності була глобальна оцінка пацієнтом своїх симптомів, які визначалися за серійними (протягом 72 годин) позначок на 100-мм візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) з розрахунком відповідної площі під кривою (AUC) (максимальні значення відповідали найкращому, ніж будь-коли або здоров’ю, мінімальні — найгіршого). Первинною точкою безпеки була динаміка рівня креатиніну сироватки крові через 72 години. Вторинні кінцеві точки — оцінка задишки по ВАШ; зміна маси тіла і втрати рідини; частка хворих без ознак застою через 72 години, частота погіршення функції нирок (збільшення креатиніну на 26,52 мкмоль / л протягом 72 годин); динаміка біомаркерів через 72 години, на 7 і 60 добу; клінічні наслідки (смерть, повторна госпіталізація, візит до відділення невідкладної допомоги) протягом 60 діб.
Результати.

З березня 2008 р по листопад 2009 р в 26 центрах США і Канади включено 308 пацієнтів ОДХСН. Середній вік хворих склав 66 років, жінки — 27%, чорношкірі — 25%, пацієнти з діабетом — 52%, з ішемічною причиною ХСН — 58%, з анамнезом фібриляції передсердь — 54%. Популяція хворих характеризувалася декількома показниками високого ризику, включаючи частоту госпіталізацій за останні 12 місяців (74%), помірну дисфункцію нирок (середній рівень креатиніну 132,6 мкмоль / л), підвищений рівень натрійуретичного пептиду (середня концентрація NT-proBNP — 7439 пг / мл ), знижену фракцію викиду (ФВ) лівого шлуночка у 73% пацієнтів (середня ФВ — 35%). Медіана часу від надходження до рандомізації склала 14,6 години, середня тривалість застосування препаратів дослідження — 65,3 ч

Загальна доза фуросеміду, введена за 72 години, склала 592 мг в групі болюсноговведення диуретика проти 480 мг в групі тривалої інфузії (р = 0,06). Через 48 годин у пацієнтів, рандомізованих в групу болюсноговведення, частіше збільшувалася доза діуретика, ніж в групі тривалої інфузії (21% проти 11%; р = 0,01) при однаково частому перекладі на пероральний прийом діуретика (22% проти 26% відповідно ; р = 0,44). Первинна кінцева точка ефективності між групами не відрізнялася (середня AUC 4236 ± 1440 проти 4373 ± 1404 відповідно; р = 0,47), також як і первинна точка безпеки (4,4 ± 26,5 мкмоль / л проти 6,2 ± 26 , 5 мкмоль / л відповідно; р = 0,45). Не відмічено значущих взаємодій між режимом введення і дозою фуросеміду по відношенню до первинної точці ефективності (р = 0,93) і безпеки (р = 0,70). Не виявлено міжгрупових відмінностей і по всьому вторинним кінцевим точкам.

Загальна доза діуретика, введена за 72 години, склала 773 мг в групі високодозової терапії проти 358 мг в групі низькодозового терапії (р < 0,001). Через 48 годин велика пропорція пацієнтів, які отримували високу дозу, переводилася на пероральний прийом препарату, ніж серед хворих, які отримували низьку дозу (31% проти 17% відповідно, р < 0,001). Навпаки, в групі низькодозового терапії частіше потрібно 50% збільшення дози діуретика через 48 годин (24% проти 9% при отриманні високої дози, р = 0,003). Однак при високодозової терапії відзначений лише недостовірний тренд до поліпшення первинної кінцевої точки оцінки по ВАШ (AUC 4430 ± +1401 проти 4171 ± 1436 при низькодозового терапії; р = 0,06). Середня зміна рівня креатиніну за 72 години між групами теж не відрізнявся (7,1 ± 26,53 проти 3,5 ± 26,5 мкмоль / л відповідно; р = 0,21). Серед хворих, які отримували високу дозу діуретика, відзначена велика втрата маси тіла і рідини, більше зменшення задишки. З іншого боку, така терапія супроводжувалася більшою пропорцією пацієнтів з погіршенням функції нирок (23% проти 14% при низькодозового терапії; р = 0,04). Не виявлено міжгрупових відмінностей у ставленні середніх рівнів креатиніну і цістатіна С, виміряних під час госпіталізації та через 60 діб.
Частота докладених серйозних небажаних явищ була менше в групі високодозової терапії, ніж в групі низькодозового терапії (38% проти 50%; р = 0,03), але однаково часто в групах болюсного і тривалого введення діуретика (по 44%; р = 0, 92). Випадки шлуночкової тахікардії формально частіше відзначалися при болюсному диуретика (7 проти 4 при тривалій інфузії) і при низькодозової стратегії (7 проти 4 при високій дозі), також як і випадки гострого інфаркту міокарда (4 проти 1 і 4 проти 1 відповідно). Середня тривалість госпіталізації склала 5 діб і між групами не відрізнялася. Протягом 60 діб спостереження 130 (42%) пацієнтів померли, були повторно госпіталізовані або зверталися до відділення невідкладної допомоги. Відмінностей по даній складовою кінцевій точці між групами не отримано (67 подій при тривалому введенні проти 63 подій при болюсному диуретика; р = 0,41; 63 події при введенні високої дози проти 67 подій при введенні меншої дози; р = 0,28) .

Висновки.

У пацієнтів ОДХСН, які отримували досить інтенсивну в / в діуретичну терапію, не відзначено статистично значущих відмінностей у ставленні глобальної оцінки симптомів і зміни функції нирок при використанні різних терапевтичних підходів: болюсного або тривалого введення діуретика, застосування високої або відносно низькою дози препарату.

Для профілактики інсульту при фібриляції передсердь апіксабан показав себе краще, ніж аспірин

. Дані випробування AVERROES.

У хворих ФП (ФП) антагоністи вітаміну К (АВК) більш ефективно, ніж аспірин, запобігають інсульт [1]. Однак через відомі труднощі застосування варфарину багато пацієнтів або не досягають адекватного рівня антикоагуляції, або не можуть його контролювати, або припиняють терапію [2-4]. Таким чином, близько третини хворих ФП з ризиком інсульту не отримують АВК. У таких пацієнтів, невідповідних для терапії АВК, подвійна антитромбоцитарна терапія в порівнянні з одним аспірином кілька покращує прогноз щодо інсульту, але збільшує ризик кровотеч [5, 6]. У зв’язку з цим триває пошук препарату, здатного ефективно і безпечно замінити варфарин у хворих ФП [7-10].

Альтернативою АВК може стати новий пероральний антикоагулянт інгібітор Ха фактора апіксабан (apixaban), ефективність якого продемонстрована для профілактики венозних тромбозів і емболій [11, 12].
У великому багатоцентровому рандомізованому дослідженні AVERROES (Apixaban Versus Acetylsalicylic Acid [ASA] to Prevent Stroke in Atrial Fibrillation Patients Who Have Failed or Are Unsuitable for Vitamin K Antagonist Treatment) порівнювалася ефективність і безпеку апіксабан і аспірину в профілактиці інсульту у пацієнтів ФП, визнаних непридатними для терапії АВК.

Методи і хід дослідження.

Дослідження було проведено в 522 центрах 36 країн світу. З 10 вересня 2007 р по 23 грудня 2009 р включалися пацієнти у віці 50 років і старше з документованої при скринінгу або протягом попередніх 6 місяців ФП при наявності однієї з таких факторів ризику інсульту: перенесені інсульт або транзиторна ішемічна атака (ТІА); вік ≥ 75 років; артеріальна гіпертензія або цукровий діабет (з відповідною терапією); серцева недостатність не менше II класу по NYHA; фракція викиду лівого шлуночка менше 35%; захворювання периферичних артерій. Критерії виключення — інші (крім ФП) показання до терапії АВК; клапанний порок серця, що вимагає оперативного лікування; серйозне кровотеча протягом попередніх 6 місяців або високий ризик останнього; інсульт за попередні 10 діб; зловживання алкоголем або наркотиками; передбачувана тривалість життя менше 1 року; креатинін> 221 мкмоль / л або його кліренс < 25 мл / хв; ураження печінки (рівень аланиновой трансамінази більше 2 разів вище або рівень білірубіну в 1,5 рази вище верхньої межі норми); алергія до аспірину.

Учасники були рандомізовані в співвідношенні 1: 1 на подвійний сліпий прийом апіксабан по 5 мг двічі на добу або аспірину по 81-325 мг на добу. Апіксабан в дозі 2,5 мг двічі на добу призначався пацієнтам у віці 80 років і старше, або з масою тіла ≤ 60 кг, або з рівнем креатиніну ≥ 133 мкмоль / л. Супутнє застосування аспірину заборонялося. Пацієнти, які отримують тієнопіридини на момент включення, в дослідження не допускалися. Однак під час дослідження тієнопіридини міг призначатися за показаннями.
Первинним результатом ефективності були інсульт або системна емболія. Первинною кінцевою точкою безпеки служили масивні кровотечі. Останні визначалися як зниження рівня гемоглобіну на 20 г / л і більше, переливання 2 і більше доз еритроцитів, крововилив в критичному регіоні (внутрішньочерепний, інтраспінальної, ІНТРАОКУЛЯРНОЇ, внутрішньосуглобове, ретроперитонеальний, внутрішньом’язове з синдромом здавлення).

Результати.

Рандомізовані 5599 пацієнтів (середній вік — 70 років, чоловіки — 59%). З них 2216 (40%) Хворов Ранее брали АВК, но скасувалі его. У 42% причиною Скасування АВК булу неможлівість ПІДТРИМКИ терапевтичного режиму МІЖНАРОДНОГО нормалізованого відношення. У 2387 випадки (43% популяції) непрізначення АВК обгрунтовувалося неможлівістю адекватного лабораторного контролю в течение трівалого годині. У 1195 (21%) пацієнтів АВК були візнані невідповіднімі для постійної терапії через низьких ризики інсульту (1 бал за шкалою CHADS2). 2092 (37%) пацієнта НЕ захотіли прійматі АВК. Небажаним постійного прийому Було Єдиною причиною непрійнятність терапії АВК у 815 (15%) хвороби.

Дослідження Було завершено передчасно через явну предпочтение апіксабан над аспіріном. Середній час спостереження склалось 1,1 року.
Більшість пацієнтів в групі апіксабан отримувалася его в дозі 5 мг 2 рази на добу, и только 6% по 2,5 мг 2 рази на добу. У групі аспіріну більшість пацієнтів (64%) брали 81 мг препарату на добу. За 9% пацієнтів в Кожній групі получил аспірин поза рамками дослідження. В ході спостереження клопідогрель БУВ призначення только 1% пацієнтів групи апіксабан і 2% пацієнтів групи аспіріну.

У групі апіксабан відзначеній 51 первинний результат (1,6% в рік) проти 113 в групі аспіріну (3,7% в рік). Ставлення різіків (ВР) склалось 0,45 на Користь апіксабан (95% довірчій Інтервал 0,32-0,62; р < 0,001). Частота ішемічного інсульту булу менше у пацієнтів групи апіксабан, чем у Хворов, Які отримувалася аспірин (1,1% проти 3,0% відповідно; ОР — 0,37; 0,25-0,55; р < 0,001). Відмінності в Загальній смертності между групами НЕ досяглі статистичної значущості (3,5% проти 4,4% відповідно; ОР — 0,79; 0,62-1,02; р = 0,07). Частота госпіталізацій з серцево-судінної причини булу менше при терапії апіксабаном (12,6% проти 15,9% при терапії аспіріном; ОР — 0,79; 0,69-0,91; р < 0,001).

Число масивною кровотеч между групами НЕ відрізнявся: 44 випадки (1,4% в рік) в групі апіксабан проти 39 (1,2% в рік) в групі аспіріну (ВР — 1,13; 0,74-1,75; р = 0,57). Число малих кровотеч Дещо Частіше Було при терапії апіксабаном: 188 віпадків проти 153 (ВР — 1,24; 1,00-1,53; р = 0,05). Відзначено 6 віпадків геморагічного інсульту у хворого, Які отримувалася апіксабан, проти 9 віпадків у Хворов, Які отримувалася аспірин. Загальний клінічний ефект (комбінація інсульту, сістемної емболії, інфаркту міокарда, смерти від судінної причини и масивною кровотеч) БУВ краще при терапії апіксабаном: 5,3% в рік проти 7,2% в рік при терапії аспіріном при аналізі за наміченім лікуванню (ОР — 0,74; р = 0,003); 4,0% в рік проти 6,3% в рік при аналізі за отриманий терапії (ВР — 0,64; р < 0,001). Частота серйозно небажаним явіщ такоже виявило менше в групі апіксабан: 22% проти 27% в групі аспіріну (р < 0,001) — головні чином, за рахунок зниженя числа судинно подій з боку центральної нервової системи.

Терапевтична ефективність апіксабан простежувалася у всех важлівіх підгрупах учасников. Зокрема, среди 764 Хворов з високим ризики інсульту (перенесли інсульт або ТІА) апіксабан більш чем втрічі знизу частоту первинного результатів (2,5% в рік проти 8,3% в рік при терапії аспіріном).

Висновки.

У Хворов ФП, у якіх терапія АВК булу Визнана невідповідною,! Застосування апіксабан супроводжували істотнім зниженя ризики інсульту и системних емболій в порівнянні з терапією аспіріном. При цьом НЕ відзначено Збільшення ризики масивною кровотеч и внутрішньочерепніх крововілівів.

Зараження резистентним вірусом значно впливає на ефективність первинного режиму антиретровірусної терапії.

В еру високоактивної комбінованої антиретровірусної терапії (АРТ) найчастіше відбувається передача вже резистентного до тих чи інших препаратів ВІЛ. У такій ситуації від лікаря потрібен особливий підхід до підбору первинного режиму АРТ. Європейські вчені провели аналіз великої когорти ВІЛ інфікованих хворих з метою оцінки впливу резистентності ВІЛ на ефективність первинного режиму АРТ і вироблення оптимальних підходів до лікування таких хворих. Результати їх дослідження опубліковані в журналі The Lancet Infectious Diseases.

Методи і хід дослідження.

Дослідники скористалися даними великої європейської коллаборатівной когорти EuroCoord і дослідницького співробітництва CHAIN. У дослідженні брали участь 25 когорт ВІЛ інфікованих хворих більшості країн Європи. В аналіз включалися дорослі і діти, які почали карта після 1998 року і у яких був хоча б один генотипический аналіз ВІЛ на мутації резистентності, проведений до початку карти. Дослідники провели зведену оцінку первинного міні-карта мутацій резистентності ВІЛ і на підставі цього розділили всіх учасників дослідження на три категорії: 1) хворі без отриманої при зараженні резистентності ВІЛ, 2) хворі з хоча б однією мутацією, але з активним режимом карти (до складу АРТ не належать препарати, до яких є резистентність), і 3) хоча б одна мутації до хоча б одного з препаратів. Основною кінцевою точкою була вірологічної неспроможність лікування, яка визначалася як два послідовних показника вірусного навантаження (ВН)> 500 копій / мл після як мінімум 6 місяців терапії.

Результати.

В аналіз були включені 10056 хворих, у яких були дані про резистентності ВІЛ до початку карти. З них 9120 (90,5%) увійшли в категорію хворих без мутацій ВІЛ, 475 (4,7%) мали хоча б одну мутацію, але отримували повністю активну АРТ, і у 479 (4,8%) мала місце хоча б одна мутація резистентності до хоча б одного препарату, що входить до складу первинної карти.
Дослідники виявили, що наявність отриманих при зараженні мутацій значно знижує ефективність карти і підвищує ймовірність вірологічної неспроможності лікування. Так, сукупна частота вірологічної невдачі протягом перших 12 місяців терапії склала 4,2% (95% ДІ 3,8-4,7) у хворих без мутацій резистентності, 4,7% (95% ДІ 2,9-7,5 ) у хворих з мутаціями резистентності, але активних карт, і 15,1% (95% ДІ 11,9-19,0) у хворих з резистентністю ВІЛ до препаратів, що входять до складу первинної карти (р < 0,0001). Тобто наявність резистентності до хоча б одного препарату підвищувало ймовірність неспроможності карти в 3 рази: відношення шансів [ОШ] 3,13 (95% ДІ 2,33-4,20, р < 0,0001). При порівнянні хворих без резистентності ВІЛ та хворих з резистентністю, але активних карт, ЗОШ склало 1,47 (95% ДІ 0,19 — 2,38, р = 0,12).
Проаналізувавши вплив предсуществующей резистентності ВІЛ на різні міні-карту, дослідники виявили, що в порівнянні з хворими без резистентності ВІЛ у хворих з резистентністю ВІЛ, але активним режимом карти, в який входять ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ), ймовірність розвитку ВН трохи вище, ніж когорти в цілому (ЗОШ 2,0, 95% ДІ 0,9-4,7, р = 0,093). І навпаки, у хворих з резистентністю ВІЛ, але активним первинним режимом АРТ, до складу якого входять інгібітори протеази (ІП), ризик розвитку вірологічної невдачі практично дорівнює ризику у хворих без резистентності ВІЛ (ЗОШ 0,9, 95% ДІ 0,4 2,0, р = 0,73).

Отримана при зараженні резистентність ВІЛ також впливала і на імунологічну ефективність карт. У порівнянні з хворими без резистентності ВІЛ середній приріст CD4 клітин за перший місяць лікування був на 8 кл / мкл менше у хворих з резистентністю ВІЛ, але активних карт, і на 25 кл / мкл менше у хворих з мутацією резистентності до хоча б одного препарату, входить до складу карти.

Висновки.

В даному великому аналізі показано, що зараження резистентним ВІЛ пов’язано з значно більш високим ризиком неспроможності первинного Міні-карта. Дослідники підкреслюють, що дана взаємозв’язок простежувалася навіть у хворих з низьким рівнем резистентності ВІЛ, що ще раз доводить те, що первинний режим повинен містити три повноцінних активних препарату.
При цьому хворі, що мали предсуществующую резистентність ВІЛ, які почали повністю активний Міні-карта в складі двох НІЗТ та ВП, мали ризик розвитку неспроможності терапії схожий з хворими, які не мають жодної мутації ВІЛ.м

Капли Колме(Colme)

Артрит — медицинское и народное лекарство

Мазь Ируксол — Цена

Лекарства с Европы на примере Колхицин и Колме

Синдром раптової дитячої смерті : природна або насильницька смерть

Показання до серцевої ресинхронізує терапії слід розширити?

При лабораторній резистентності до клопідогрелю подвоєння його дози не приводить до клінічного ефекту

Про застосування діуретиків

Для профілактики інсульту при фібриляції

Зараження резистентним вірусом

АПТЕКА ОТ А ДО Я

Капли Колме(Colme)

Артрит — медицинское и народное лекарство

Мазь Ируксол — Цена

Лекарства с Европы на примере Колхицин и Колме

Синдром раптової дитячої смерті : природна або насильницька смерть

Показання до серцевої ресинхронізує терапії слід розширити?

При лабораторній резистентності до клопідогрелю подвоєння його дози не приводить до клінічного ефекту

Про застосування діуретиків

Для профілактики інсульту при фібриляції

Зараження резистентним вірусом

Артрит — воспалительное заболевание сустава

Купить Ируксол в Укаине

цены на Ируксол с доставкой на Пилюли Инфо

Методи і хід дослідження .

Показання до серцевої ресинхронізує терапії слід розширити? Дані мета-аналізу рандомізованих досліджень.

При лабораторній резистентності до клопідогрелю подвоєння його дози не приводить до клінічного ефекту. Результати дослідження GRAVITAS.

Методи і хід дослідження.

Результати.

Висновки.

Про застосування діуретиків при гострій декомпенсації хронічної серцевої недостатності.

Висновки.

Для профілактики інсульту при фібриляції передсердь апіксабан показав себе краще, ніж аспірин

Методи і хід дослідження.

Результати.

Висновки.

Зараження резистентним вірусом значно впливає на ефективність первинного режиму антиретровірусної терапії.

Методи і хід дослідження.

Результати.

Висновки.