Logo-piluli

стегнова грижа

Стан, при якому органи черевної порожнини виходять за межі такої через стегновий канал, з характерним випинанням, називають стегнової грижею. Дане захворювання особливо часто діагностують у жінок через меншу міцність пахової зв’язки, ніж у осіб чоловічої статі. Стегнова грижа важче діагностується, частіше обмежується і має більш підступне протягом порівняно з пахової грижі.

ПРИЧИНИ СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

Серед причин розвитку цього стану лежать анатомічні особливості будови жіночого організму. Жіночий таз ширше, ніж чоловічий, що й обумовлює потенційно більшу кількість слабких місць під пахової зв’язкою і меншу, ніж у чоловіків, міцність сполучної тканини. Однак не варто думати, що стегнова грижа це тільки суто «жіноче» захворювання. При суттєвий вплив певних факторів ризику воно розвивається і у чоловіків. Ось ці ознаки:

  • швидке схуднення;
  • післяопераційні рубці;
  • травмування черевної стінки;
  • паралізовані нервові закінчення черевної стінки.

Причиною розвитку стегнової грижі у дітей першого року життя може стати генетично зумовлена ​​слабкість стінок черевної стінки.

СИМПТОМИ СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

Серед симптомів стегнової грижі виділяються:

  • Випинання, що має невеликі розміри і розташоване на кордоні між зоною стегна і пахом. Характерно, що воно зникає якщо пацієнт займає положення лежачи;
  • Неприємні відчуття і болі, що посилюються при зміні погодних умов, при ходьбі і фізичному навантаженні.

УСКЛАДНЕННЯ СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

При здавленні вмісту грижі в грижових воротах нещодавно трапився раптово, розвивається її обмеження.

При запаленні органу, у вмісті грижі може розвинутися запальний процес. А при застої мас калу в товстому кишечнику розвивається копростаз.

Пацієнту з підозрою на стегнову грижу слід надавати невідкладну допомогу в разі виникнення таких симптомів:

  • відсутність дефекації і відходження газів,
  • поява крові в калі;
  • нудота і блювота;
  • стрімко наростаючий біль в паху і в мошонці;
  • неможливість вправити грижу при легкому натисканні на неї і при положенні пацієнта лежачи на спині.

ДІАГНОСТИКА СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

Діагностувати такий стан повинен хірург. Зазвичай для постановки діагнозу досить об’єктивного огляду. Для уточнення діагнозу можуть призначатися іррігосокпія, УЗД і герніографії.

Дуже важливий фактор диференціальної діагностики такого стану. В першу чергу, цю грижу варто диференціювати від пахової грижі і від варикозного вузла великої підшкірної вени, при місці його впадіння в стегнову вену. Схожі симптоми можуть фіксуватися і при розвитку таких захворювань як лімфаденіт, ліпома.

ЛІКУВАННЯ СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

Лікування даного стану слід проводити тільки хірургічно і тільки в умовах стаціонару.

Оперативне лікування стегнової грижі (герніопластика) проводиться кількома методиками:

  • Класична операція герниопластики із застосуванням власних тканин пацієнта. Дефект вшиваються синтетичними нитками, що не розсмоктуються з використанням власних тканин хворого.
  • Герніопластика із застосуванням синтетичного протеза. Сітковий протез розміщують перед очеревиною. При цьому не вшивають грижової дефект. Така операція в залежності від складності випадку вимагає госпіталізації на 2-3 дні зі зняттям швів на 10-12 день.

У більшості випадків в сучасних хірургічних стаціонарах такі операції здійснюються ендоскопічними малоінвазійними методами.

Прогноз такого лікування хороший.

ПРОФІЛАКТИКА СТЕГНОВОЇ ГРИЖІ

Як заходи, що запобігають розвитку даного патологічного стану, можна порекомендувати:

  • своєчасну терапію хвороб шлунково-кишкового тракту та сечовивідної системи;
  • відмова від куріння, яке може сформувати кашель і як його наслідок кашлевой поштовх, що провокує випадання грижі;
  • тренування м’язів живота;
  • правильне харчування і носіння бандажа в момент вагітності.