
хвороба Меньєра
Хвороба Меньєра – це захворювання внутрішнього вуха, характерними ознаками якого є шум у вухах, напади глухоти, часті запаморочення і т.д. Найбільш поширеною є одностороння форма захворювання, однак приблизно в 10% випадків хвороба Меньєра вражає обидва вуха. З однаковою частотою зустрічається у представників обох статей. Найчастіше зустрічається у віці від 30 до 60 років.
ПРИЧИНИ
Хвороба Меньєра розвивається через збільшення обсягу Лабірінтовий рідини у внутрішньому вусі, в результаті чого в ньому зростає тиск і утворюється набряк. Рідина також може потрапляти в інші відділи внутрішнього вуха, що викликає порушення їх функціонування.
На даний момент вважається, що ця недуга розвивається як наслідок пошкодження внутрішнього вуха, причиною якого можуть бути наступні фактори:
- запальні захворювання внутрішнього вуха;
- алергічні реакції;
- захворювання судин;
- пухлинні захворювання;
- гострі інфекційні захворювання та їх ускладнення;
- травми голови, струсу мозку;
- захворювання ендокринної системи організму;
У деяких випадках до причин виникнення хвороби Меньєра також відносять:
- зловживання алкоголем;
- регулярний прийом аспірину;
- куріння;
- зловживання кофеїном;
- порушення сольового обміну.
СИМПТОМИ І КЛАСИФІКАЦІЯ
До симптомів хвороби Меньєра відносять:
- шум у вухах;
- часто виникають запаморочення;
- приступообразное зниження рівня слуху;
- закладеність вуха;
- поступове погіршення слуху;
- нудота і блювота;
- підвищене потовиділення;
- утруднена орієнтація в просторі;
- втрата рівноваги;
- підвищена стомлюваність;
- розлади зору;
- головні болі;
- погіршення пам’яті.
За типом проявів дане захворювання класифікують наступним чином:
- кохлеарная форма – найбільш вираженими є розлади слуху. Дана форма захворювання є найбільш поширеною;
- класичний тип – порушення вестибулярної системи і слуху проявляються одночасно. Ця форма захворювання зустрічається в 25-30% випадків;
- вестибулярна форма – найбільш вираженими є вестибулярні порушення. Найрідкісніший тип хвороби Меньєра, зустрічається приблизно в 15% випадків.
ДІАГНОСТИКА
Діагностика даного захворювання починається зі збору скарг пацієнта і вивчення анамнезу. Хвороба Меньєра має масу симптомів властивих іншим захворюванням, тому вкрай важливо диференціювати її на стадії діагностики.
Діагноз хвороба Меньєра може бути встановлений після проходження наступних обстежень:
- аудіометрія;
- електрокохлеографіі;
- отоскопія;
- вестибулометричні обстеження;
- Магнітно-резонансна томографія.
Діагностикою та лікуванням хвороби Меньєра повинен займатися досвідчений лікар отоларинголог.
ЛІКУВАННЯ
У більшості випадків при лікуванні хвороби Меньєра призначається амбулаторне лікування. Медикаментозна терапія традиційно включає: антигістамінні, седативні і сечогінні препарати. При необхідності можуть бути призначені антиеметики.
Хворим рекомендовано дотримання дієти з низьким вмістом солей. Хворому необхідно відмовитися від куріння тютюну і вживання алкоголю. У моменти нападів запаморочення щоб уникнути травм слід дотримуватися постільного режиму.
Завдяки сучасним препаратам напади купіруються відносно легко, а регулярний прийом препаратів значно підвищує якість життя пацієнтів.
У рідкісних випадках може бути призначено хірургічне лікування. Операції на внутрішньому вусі є вкрай трудомісткими, тому повинні проводитися виключно досвідченими фахівцями.