Logo-piluli

хвороба Пейроні

Причини хвороби Пейроні

Хвороба Пейроні — це хвороба, яка викликає деформацію (викривлення) статевого члена. Ця хвороба також має інші назви: пенильного фіброматоз, фібропластична (або пластична) індурація статевого члена. Характеризується хвороба Пейроні наступним: під шкірою статевого органу з’являється ущільнення, бляшка-футляр, усередині якої — кавернозні (губчасті) тіла — вони і відповідають за ерекцію, стаючи щільними при наповненні кров’ю. В результаті утворення такої бляшки під час наповнення печеристих тіл статевого члена кров’ю при ерекції він викривляється.

Хвороба Пейроні може з’явитися через наступних причин:

  • травма або мікротравма статевого члена, а також перелом статевого члена;
  • ін’єкції деяких препаратів для лікування імпотенції, які роблять в статевий член;
  • імунні порушення (імунні атаки організму на деякі тканини статевого члена);
  • цукровий діабет;
  • атеросклероз;
  •  хвороби сполучної тканини (такі, як хвороба Педжета, тимпаносклероз і ін.);
  • порушення обміну речовин — подагра, порушення обміну кальцію;
  • гіповітаміноз вітаміну Е;
  • підвищення рівня гормону серотоніну в крові.

СИМПТОМИ ХВОРОБИ ПЕЙРОНІ

Розпізнати захворювання допомагають такі клінічні прояви:

  • больові відчуття, що виникають під час ерекції;
  • прощупується ущільнення, що розташоване під шкірою статевого члена;
  • викривлення статевого члена;
  • погіршення ерекції;
  • функціональне (без зменшення довжини) вкорочення статевого члена.

КЛАСИФІКАЦІЯ

У хвороби Пейроні розрізняють кілька форм: гостру (з підвищеним кровопостачанням ділянки ущільнення) і хронічну.

За ступенем викривлення і за розміром ущільнення виділяють три категорії:

1 — при розмірі бляшки менше 2 см і викривленні менше 30 градусів;

2 — при розмірі бляшки від 2 до 4 см і викривленні 30-60 градусів;

3 — при розмірі бляшки більше 4 см і викривленні понад 60 градусів.

Крім того, при класифікації враховується місце розташування ущільнення — біля основи, на стовбурі або в області головки статевого члена.

ДІАГНОСТИКА ХВОРОБИ ПЕЙРОНІ

Крім аналізу скарг і анамнезу хвороби і способу життя, а також лікарського огляду статевого члена, попередньо введеного в стані штучної ерекції, в діагностиці використовується:

  • УЗД статевого члена;
  • МРТ статевого члена;
  • Кавернозографія статевого члена (рентгенографія з введенням в внутрішні тканини статевого члена рентгеноконтрастного препарату);
  • консультація уролога-андролога.

ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ ПЕЙРОНІ

Як правило, традиційно для лікування захворювання використовується хірургічний шлях: видалення бляшки або вирівнювання статевого члена.

На ранніх стадіях і під час гострої форми (з підвищеним кровообігом в області ущільнення) можливо медикаментозне лікування: прийом вітаміну Е, протизапальних препаратів, цитостатиків, препаратів, що пригнічують утворення й активність фібробластів, а також препаратів, що знижують утворення колагену, і імуномодуляторів.

Також використовується місцева терапія, спрямована на зменшення бляшки, в тому числі фізіотерапія.

Без лікування це захворювання може викликати такі ускладнення, як імпотенція, болі в статевому члені під час ерекції, вкорочення статевого члена, депресія, безпліддя.

Як заходи профілактики для запобігання виникнення хвороби Пейроні рекомендується:

  • дотримуватися здорового способу життя — сюди входить і правильне харчування, і фізична (спортивна) активність, і відмова від алкоголю, нікотину та інших отрут, і достатня рухливість;
  • вести постійний контроль здоров’я — особливо артеріального тиску;
  • уникати травм статевих органів;
  • регулярно проходити профогляди у лікаря уролога або уролога-андролога.