Базедова хвороба

Дифузний токсичний зоб, хвороба Гревса-Базедова, зазвичай іменується як Базедова хвороба. Це захворювання системне, аутоімунне, яке розвивається в силу збільшення секреції тиреоїдних гормонів, що провокує вироблення антитіл рецепторів тиреотропного гормону. В силу впливу даних факторів відбувається ураження щитовидної залози, тиреотоксикоз і гормональне отруєння.

ПРИЧИНИ БАЗЕДОВІЙ ХВОРОБИ

Причиною виникнення цього захворювання є поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів, тобто імунна реакція, яка обумовлена ​​на генетичному рівні, проявляється при певному поєднанні факторів зовнішнього впливу. Захворювання відноситься до групи мультифакторних. Спровокувати патологічний механізм можуть різноманітні чинники:

• Наявність шкідливих звичок;
• Черепно-мозкові травми;
• Гострі і хронічні захворювання гортані і носоглотки;
• Запальні та інфекційні захворювання;
• Стреси, емоційні та психічні травми.

СИМПТОМИ БАЗЕДОВІЙ ХВОРОБИ

Існує три основних симптому базедовій хвороби: витрішкуватість (екзофтальм), тахікардія і зоб. Оскільки щитовидна залоза в цьому стані проявляє підвищену активність, виникає безліч фізіологічних функцій, які проявляються у вигляді:

• Порушень діяльності серцево-судинної системи (серцева недостатність, систолічна артеріальна гіпертензія, тахікардія, аритмія);
• Порушень в ЦНС (головний біль, загальна слабкість, тремор, безсоння, тривога, занепокоєння);
• Порушень в шлунково-кишковому тракті (регулярна діарея, іноді нудота і блювота);
• Ендокринних порушень (різка втрата ваги при підвищеному апетиті, підвищення основного обміну, непереносимість спеки);
• Дерматологічних порушень (підвищена пітливість, зміна і руйнування нігтьових пластин, набряки на ногах).
• Змін зору і очей (опущення нижньої повіки і підйом верхнього, що провокує дефект полів зору, підвищення внутрішньоочного тиску, біль в очах або повну втрату зору);
• Стоматологічних порушень (множинний карієс або пародонтоз).

ДІАГНОСТИКА БАЗЕДОВІЙ ХВОРОБИ

Симптоматика цього захворювання розвивається стрімко, тому пацієнти звертаються за медичною допомогою не пізніше 12 місяців після початку патологічного процесу.

При лабораторних аналізах крові фіксується знижена концентрація тиреотропного гормону в крові. Найбільш точну інформацію про базедовій хвороби дає визначення титру антитіл до рецептора ТТГ (АТ-pТТГ).

При клінічному аналізі крові в деяких випадках відзначаються ознаки нормоцитарна або залізодефіцитної анемії.

При біохімічному аналізі відзначається зниження рівня тригліцеридів і холестерину, при підвищенні печінкових трансаміназ.

При УЗД щитовидної залози фіксується дифузне збільшення її обсягу, істотне посилення кровотоку і гіпоехогенне її тканини.

Для підтвердження цього захворювання може проводитися електрокардіографія.

ЛІКУВАННЯ БАЗЕДОВІЙ ХВОРОБИ

Існує три варіанти лікування даного захворювання:

• консервативний метод;
• хірургічний метод;
• терапія радіоактивним йодом (131I).

При консервативному лікуванні призначаються тиреостатические препарати. У деяких випадках цього буває достатньо, але якщо захворювання не відгукується на цей метод, використовується хірургічне втручання або клітини щитовидної залози знищуються радіоактивним йодом.

Медикаментозна терапія призначається пацієнтам, які мають незначне збільшення щитовидної залози, при відсутності в ній вузлів. Для цього застосовуються тиреостатические препарати. У деяких випадках використовуються бета-блокатори, які покликані блокувати дію надлишкових гормонів щитовидної залози на організм людини, але при цьому не впливають на саму залозу.

Терапія радіоактивним йодом довела свою ефективність при відносній доступності і відсутності значущих ускладнень. Застосовується при післяопераційному рецидив тиреотоксикозу.

При значному збільшенні зоба призначається хірургічне лікування з субтотальной резекцією щитовидної залози, з тиреоїдних залишком не більше 2-3 мл.