алкоголізм

Алкоголізм – одна з поширених залежностей, яка характеризується розвитком патологічного пристрасті до алкогольних напоїв, з розвитком важких соматичних порушень.

Часте явище – пацієнти вживають не тільки алкоголь, але і інші спиртовмісні напої, які не призначені для вживання всередину.

Як правило, алкоголізм розглядається як психічна патологія, як залежність. Однак, не можна розглядати це захворювання тільки як психічний. Не можна недооцінювати фізичну шкоду, який людина сама собі завдає в результаті систематичного вживання спиртовмісних напоїв.

В результаті вживання алкоголю пацієнт втрачає свою працездатність, здоров’я, добробут, моральну сутність.

У більшості випадків після систематичного вживання алкоголю відбуваються незворотні зміни в печінці, підшлунковій залозі, центральній нервовій системі. Крім того, алкоголь критично знижує рівень цукру в крові, що може стати погибеллю для людини, що страждає на цукровий діабет. Більш того, при постійному вживанні алкоголю людина втрачає здатність сприймати їжу.

ПРИЧИНИ АЛКОГОЛІЗМУ

Більшою мірою алкоголізм – проблема соціального характеру в першу чергу. Таким чином, складаються причини розвитку алкоголізму:

• Низький соціальний статус.
• Депресія.
• Замкнутість і самотність.
• Тривалі стресові ситуації.
• Негативний вплив суспільства.

СИМПТОМИ АЛКОГОЛІЗМУ

Алкоголізм в своєму розвитку проходить кілька стадій, кожна з яких вважається погіршенням попередньої.

В результаті систематичного вживання алкогольних і спиртовмісних напоїв розвивається чотири синдрому:

• Зміна реактивності організму. На початку захворювання людина починає переробляти значно більшу кількість алкоголю залишаючись при цьому відносно тверезим. Таким чином, більша кількість алкоголю негативно впливає, проте, у пацієнта спостерігається стійкість до сп’яніння. Потім, в кінці формування залежності сп’яніння настає навіть від мінімальної дози алкоголю, що потрапив в організм.
• Психічна залежність від алкоголю. Пацієнт відчуває непереборний потяг і потяг до сп’яніння і тим почуттям, які він переживає в момент сп’яніння. Більш того, людина починає відчувати відчутний дискомфорт, будучи в тверезому стані.
• Фізична залежність від алкоголю. На цьому етапі людини переслідує нестримна тяга до сп’яніння, повна втрата контролю над кількістю вживаного алкоголю, розвиток синдрому абстиненції. Сама критична точка синдрому – поліпшення фізичного самопочуття при вживанні алкоголю.
• Патологічні наслідки – психічні, фізичні, соціальні.

До психічних наслідків відносять зниження моральних і етичних цінностей, втрату особистості, афективний стан і розлади – депресія, дисфорія. Також розвиваються неврологічні наслідки – ураження різних структур головного мозку, розвиток деменції, Деріл, психозу.

Соматичні наслідки характеризуються хронічним порушенням роботи внутрішніх органів, зокрема, печінки, підшлункової залози, серцево-судинної системи.

ЛІКУВАННЯ АЛКОГОЛІЗМУ

Пацієнти з виявленим на алкоголізм повинні бути спрямовані в спеціалізовані наркологічні центри. Особливо це важливо при розвитку таких станів, як синдром абстиненції, біла гарячка, галюциногенний марення, алкогольний делірій.

У гострому періоді проводиться дезінтоксикаційна терапія, інфузійне введення колоїдних розчинів, кристалоїдних розчинів. Застосовуються судинні препарати, спрямовані на поліпшення кровопостачання в головному мозку, також, показані ноотропи. З психічною залежністю допомагає впоратися лікар психіатр-нарколог. При розвитку невиправних змін особистості проводять підтримуючу терапію.

Радикальним методом вважає кодування від алкоголю, а також застосування препаратів, які, зв’язуючись з молекулами алкоголю, викликають у організму негативну реакцію.